Історія села

 У кожної людини в житті є  щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, яснее сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чисту зелену травичку і тисячі різних квіт, які радували серце своїм розмаїттям. Тут кликали в дорогу перші в’юнкі стежинки, які бігли від батьківського порогу у широкий світ. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі.                                                                                                      

До Великої Жовтневої Соціалістичної революції земельні угіддя, де було розташоване наше господарство, належало Барону Корфу, розміром до 6000 десятин. На садибі було побудовано 7 житлових та 13 виробничих побудов. Барон жив у Петербурзі, господарством керував Бодурацький Ф.І.,який мав агрономічну освіту.

     Після встановлення Радянської влади, революційні перетворення перервала айстро-німецька окупація, яка тривала до 1918 року.

Базове господарство – радгосп ім. Рози Люксембург, був утворений в 1924 році.

 В 1925 році радгосп отримав від держави перші трактори. Землю перестали здавати в оренду і 17 тис. га землі обробляли на той період 6 відділень радгоспу: М’юдівка, Медвежа Балка,Червоне озеро,Робочий союз,Червона Зірка, Сугокліївка.

    В 1930 році радгосп був реорганізований, від нього відокремились в самостійні господарства: радгосп «Інгульський», «Червоне озеро», а сам радгосп ім..Рози Люксембург  став підпорядкований Укрсвинооб’єднанню.В 1930 році розпочали будівництво 10 свинарників,10 приміщень для ВРХ. В цьому ж році був ліквідований керуючий і призначено першого директора радгоспу. Першим директором радгоспу був призначений Побочий Іван Петрович, бувший робочий заводу ім..Носенко з м.Миколаєва.               В 1931 році радгосп закупив з Німеччини 3500 голів свиноматок, змінив напрямок господарювання, із зернового виробництва перетворився в м’ясо-молочне виробництво. Першим зоотехніком був американець Дальтон. Господарство міцно ставало на ноги. Але голодомор - штучно створений у 1932-1933 роках більшовицьким режимом СРСР, від якого загинули мільйони українців,не оминув і с.Сугокліївка.Зі спогадів  Шевченко Марії Олексіївни - 1925 року народження, жительки м.Бобринець, що в 1932 році,коли наступив голод переїхали з м.Бобринець в с.Сугокліївка. Надія була на одне с.Сугокліївка, це радгосп в якому була свиноферма,була робота батькам,де на зароблені трудодні щось можна було отримати з продуктів. Не помилились,що переїхали - жарену сою давали на трудодні, дітей спасала свиняча каша, макорженики з льону та лободи. Так і виживали. В місто сім’я не повернулась, так і залишились проживати  уже в  рідній  Сугокліївці.

     Але це не все випробування,яке випало на долю старшого покоління. Суворим випробуванням виявилась Велика Вітчизняна війна 1941 -1945рр..Перемога кувалась безприкладною мужністю та героїзмом визволителів України від фашистів. За свободу і незалежність віддали життя мільйони співвітчизників.

     З серпня 1941 року по березень 1944 року територія краю була окупована німецько-фашистськими загарбниками.205 односельців - земляків Сугокліївської сільської ради стали на захист Вітчизни, 88  з них не повернулось додому. Сім’ї Вербового, Гниляк, Жерелюк, Жук,Караванець, Косенко, Норенко, Медведєва втратили на війні 2-3 члена своєї родини.  Мужньо і самовіддано воювали наші земляки з ворогом, більшість з них нагороджені орденами і медалями.   Нікіша Іван Давидович (1919-2011) – полковник, льотчик - винищувач, інвалід І групи, 4-й Український фронт,8-а повітряна Армія. Батьківщина високо оцінила його бойовий подвиг – Орден Вітчизняної війни ІІ ст..,Орден Червоної Зірки,орден Богдана Хмельницького, медалі – «Захисник Вітчизни»,»За звільнення Праги», «За звільнення Криму», медаль «Жукова» та  ювілейними медалями.             Одинадцятирічним юнаком став у шеренгу з дорослими на боротьбу з ворогом – Будак Григорій Іванович (1930р.н.) – син полка. Воював на 2-у Білоруському фронті,147-й танковий полк, 8-й механізований ударний танковий корпус. Нагороджений орденами : «За мужність» ІІІ ст. та «Вітчизняної війни», ювілейними медалями. Близько 20 осіб вивезли насильно в рабство до Німеччини.  На даний час проживає в селі Сугокліївка  остарбайтер,це Нальотенко Поліна Пилипівна. Поки чоловіки воювали з ворогом - жінки,старики та діти намагались зберегти побудоване і нажите до війни, наполегливо працювали.

     16-17 березня 1944 року, воїнами 93-ї та 103-ї стрілкових дивізій Українського фронту визволили село.

Населення поверталось до мирної праці. На полях і фермах працювали добросовісні трудівники.

           12 чоловік було нагороджено орденами та медалями, з них:

- Поліжай Надія Іванівна (1930-1994) -  свинарка,делегат 23 з’їзду КПРС, нагороджена Орденом Леніна та медаллю «Золота Зірка»;

- Шевченко Надія Василівна( 1938р.н.) – свинарка,делегат 25 з’їзду КПРС,нагороджена Орденом «Жовтневої революції», двома орденами «Трудового  Червоного прапора»; 

- Соколан Іван Антонович (1944р.н.) - тракторист, депутат Верховної Ради України 8-го та 9-го скликання, нагороджений орденом «Трудового Червоного прапора»  та «Трудової слави»;

- Куделін Сергій Іванович (1955р.н.) – тракторист-комбайнер, нагороджений Орденом Знак Пошани.

Та багато інших трудівників,яких нажаль уже не має в живих.

           У 1972 році радгосп ім.. Рози Люксембург став переможцем Всеукраїнського змагання серед радгоспів по виробництву м ‘яса свинини. Радгосп отримав Перехідний Червоний прапор та почесний знак «П’ятдесят років утворення СРСР».  Славними родинами є його мешканці сільської ради : Кандибор Галина Степанівна – мати-героїня,яка виховала 10 дітей та Плотнікова Марія Кирилівна мати-героїня,яка виховала 8 дітей.

          З 1996 року на базі радгоспу Рози Люксембург було утворено СТОВ «Сугокліївське».

З 2004 року в силу державних реформ на базі господарства утворилось 10 фермерських господарств та одноосібних господарств, які обробляють землі в кількості 3638,30га. Кращі фермерські господарства – Фролова В.В., Косенка С.О., Куделін С.І., Куделіна В.М., Чміленка В.В.,Яловенка О.Д..

 

          Сугокліївська сільська рада заснована в 1979 р. Першим головою був Таран Григорій Павлович . З 2015 року сільську раду очолює Кулікович Галина Анатоліївна. Апарат сільської ради налічує 4 осіб.     

         До складу сільської ради входять чотири населені пункти: с.Сугокліївка,с.Мюдівка, с.Борисівка,с.Южне.. Загальна площа населених пунктів 301,6 м.кв.. На території сільської ради проживає 410 чоловік, домоволодінь- 141. Сільська рада межує з територіальними громадами – Олексіївська сільська рада, Солонцюватська сільська рада.

Депутатський корпус налічує 12 депутатів. При сільській раді працює три постійні комісії та виконавчий комітет, при якому функціонує комісія з прав захисту дитини, опікунська рада та адміністративна комісія.

Флора та фауна

На території Сугокліївської сільської ради знаходиться б’єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник «Мюдівська балка».

Освіта

     В селі працює загально освітня школа І-ІІ ступенів, в якій навчається  25  учнів. Директор школи Гавриш Ольга Олексіївна.

При школі діє дошкільний навчальний заклад «Світанок», відвідує 7 вихованців, завідуюча Алеян Ю.С.

Культура

   Центром культурно – масової роботи в селі є Будинок культури і сільська бібліотека.

З метою пробудження національної свідомості жителів села, відтворення культурно-історичних традицій, звичаїв, обрядів нашого народу в селі створено гуртки художньої самодіяльності, серед них народний аматорський фольклорний ансамбль «Мрія», керівник С.Гавриш та  театрально аматорський колектив «Дивосвіт», який  вражає  виставами-мініатюрами та п’єсами керівник Ю.Алеян. Проводяться театралізовані свята «Масляна», «Івана Купала», Новий рік, відбуваються святкові концерти та урочисті мітинги з нагоди відзначення державних та професійних свят.

Святинею села є обеліск Невідомого солдата. Щорічно, в День Перемоги, біля обеліска проводиться мітинг-реквієм,  де вшановується пам'ять загиблих у ВВв та воїнів, які загибли на сході України.

     В селі діє :

• Фельдшерський пункт.
• Сугокліївське поштове відділення зв’язку- завідуюча Деркач Л.І.
• В селі працює два магазини, розвивається малий бізнес.       

     Хай завершене батьками, дідами, усіма поколіннями, наснажує нас на добрі справи в ім’я зміцнення Української держави, створює всім щасливе і заможне життя.